Час правління імператриць Катерини I Олексіївни (1725 – 1727 рр.) та Єлизавети Петрівни (1741 – 1761 рр.) було незаслужено обійдені увагою історіографії. Небагато знайдеться публікацій, які детально і глибоко аналізують внутрішнє і зовнішньополітичне становище Росії тих років. Перевага, як правило, віддавалася опису придворних традицій і звичаїв, які панували тоді, вмісту дамських гардеробів, зовнішності й манерам імператриць.
Насправді, особистості Катерини та Єлизавети – дружини та дочки Петра I виглядають не настільки значними у порівнянні з великим батьком, так і в порівнянні з пізньою їх послідовницею Катериною II. Але не можна не віддати належного царицям, з педантичною наполегливістю, які проводили у життя петровські ідеї в умовах жорсткої конфронтації політичних сил. Серед представників епохи безперервних палацових переворотів саме Єлизавета донька Катерини І була здатна уособлювати прагнення правлячих кіл до політичної стабільності як усередині, так і поза Російської імперії.
Актуальність обраної теми визначається тим, що дослідивши особистості імператриць можна прослідкувати політику, яку вони проводили в Російській імперії та яке значення вона мала.
 |
| Єлизавета Петрівна |
 |
| Катерина I Олексіївна |
